Орфографічний словник української мови. 2005.
проскакувати — I ую, уєш, недок., проскака/ти, проскачу/, проска/чеш і проскака/ю, проскака/єш; наказ. сп. проскачи/ і проскака/й; док. 1) неперех.Пробігати або проїжджати навскач куди небудь. 2) тільки док., перех. Подолати навскач певну відстань. 3) тільки… … Український тлумачний словник
проскакування — I я, с. Дія за знач. проскакувати I 1), 2). II я, с. Дія за знач. проскакувати II … Український тлумачний словник
проковзувати — I ує, недок., проковзну/ти, ну/, не/ш, док. Не затримуватися, рухаючись (про гладкі, слизькі поверхні). || Вислизаючи, випорскуючи, проскакувати крізь що небудь, між чимсь (про гладкі, слизькі предмети). II ую, уєш, недок., проко/взати, аю, аєш,… … Український тлумачний словник
проскакати — див. проскакувати I … Український тлумачний словник
проскакуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до проскакувати … Український тлумачний словник
проскочити — див. проскакувати II … Український тлумачний словник
про... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: проахати, пробавити, пробачити, пробачливий … Словник лемківскої говірки
